Реєстрація права власності на нерухомість

foto
Згідно ст. 182 Цивільного кодексу України – Державна реєстрація прав на нерухомість –
п. 1 – Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
п. 2 – Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов’язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно абзацу другому частини першої статті 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”: Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень .
Державна реєстрація прав здійс­ню­ється місцевим органом державної реєстрації прав (частина четверта статті 3 вказаного Закону).
До створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєст­ра­ція об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро тех­ніч­ної інвен­та­ри­за­ції (пункт 5 Розділу V “Прикінцеві положення” вказаного Закону).
Станом на тепе­ріш­ній час реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється БТІ на підставі Тимчасового положення про порядок держав­ної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверд­же­но­го наказом Мі­ніс­терства юстиції України від 7 лютого 2002 р. за № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за №157/6445 (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до цього положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі реєстрація прав) це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв’язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об’єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Правовстановлювальні документи, які відповідно до закону підлягають обов’язковій державній реєстрації, приймаються за умови проведення їх державної реєстрації.
Додаток № 1 до вищезазначеного Положення містить

наступний Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна:
1. Договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно, договори про задоволення вимог іпотекодержателя, договори про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій чи спільній сумісній власності. (Пункт 1 додатку 1 в редакції наказу Мін’юсту № 36/5 від 17.05.2004, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 49/5 від 19.05.2005).
2. Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, що видаються державними та приватними нотаріусами.
3. Свідоцтва про право на спадщину, видані державними нотаріусами.
4. Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видані державними та приватними нотаріусами.
5. Свідоцтва про придбання об’єктів нерухомого майна на аукціонах з реалізації заставного майна, видані державними та приватними нотаріусами.
6. Свідоцтва про право власності на об’єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями.
7. Свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам квартир у державному житловому фонді.
8. Свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, оформлені консульськими установами України.
9. Договори відчуження нерухомого майна, що перебуває у податковій заставі, укладені шляхом проведення цільових біржових чи позабіржових аукціонів з метою погашення податкового зобов’язання. (Пункт 9 додатку 1 в редакції Наказу Мін’юсту № 36/5 від 17.05.2004).
10. Рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об’єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності. (Пункт 10 додатку 1 із змі­нами, внесеними згідно з Наказом Мін’юсту № 36/5 від 17.05.2004).
11. Акти про де­на­ціо­налі­зацію (де­му­ні­ци­па­лі­зацію) будівель.
12. Витяг із нотаріально посвідченого договору, укладеного між житлово-будівельним кооперативом або членом цього кооперативу і місцевими органами виконавчої влади, про безстрокове користування відведеною земельною ділянкою і про будівництво багатоквартирного будинку з правом власності на окрему квартиру, за наявності акта про прийняття будинку в експлуатацію.
13. Рішення товариського суду про розподіл майна колишнього колгоспного двору.
14. Мирова угода, затверджена ухвалою суду.
15. Рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації. (Пункт 15 додатку 1 в редакції Наказу Мін’юсту № 36/5 від 17.05.2004).
16. Дублікати право встановлювальних документів, видані державними та приватними нотаріусами, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, органами приватизації, копії архівних документів, видані державними архівами. (Пункт 16 додатку 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мін’юсту № 36/5 від 17.05.2004)
17. Свідоцтва про право власності на нерухоме майно загальносоюзних творчих спілок колишнього СРСР, які видаються Фондом державного майна.
18. Свідоцтва про право власності, видані Державним управлінням справами, на житлові та нежитлові об’єкти суб’єктам, що беруть участь разом з Державним управлінням справами в будівництві нового житла.
Слід мати на увазі, що реєстрація договорів (контрактів) купівлі-продажу споруд (приміщень) для розміщення дипломатичних представництв, консульських установ та міжнародних міжурядових організацій, видача свідоцтв про власність проводиться лише за наявності відповідної ноти Міністерства закордонних справ України, а для розміщення міжнародних неурядових та іноземних організацій – листа відповідно Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Севастопольської міської державних адміністрацій.
З набранням чинності вищезазначеним нормативним актом припинила дію попередня Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 121 від 9 червня 1998 р., зареєстрованим Міністерством юстиції України 26 червня 1998 р. за № 399/2839 (зі змінами та доповненнями).
Також у випадку державної реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі рішення третейського суду, таке рішення третейського суду не може бути виконане лише сторонами спору, а потребує здійснення певних дій органу державної реєстрації прав.
Виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа (частина третя статті 55 Закону України “Про третейські суди”).
Оскільки, комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації тимчасово, до створення місцевих органів державної реєстрації прав, проводять реєстрацію прав власності на нерухоме майно, то для реєстрації прав власності на нерухоме майно, на підставі рішення третейського суду, має надаватися виконавчий документ, виданий компетентним судом.
Приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Наталія Леонідівна Сотник.

Номер журнала:

Комментарии

Видно что все списано с письма Минюста от 22.06.2007 г. № 19-32/30 и совершенно не отвечает законодательству так как непонятно какой периказ должен выдаваться если в решении никого ни о чем не просят суд выдавать приказ не будет если в решении указано о признании сделки действительной так как сам факт выдачи такого приказа полный бред.