Радіти життю, незважаючи ні на що

foto
Спіл­кую­чись з директором обласного Центру ранньої соціаль­ної реабілітації дітей – інвалідів Василем Хорощаком та керівником Кіровоградського обласного відділу фонду соціального захисту інвалідів Геннадієм Чорним, кореспондент журналу «Все будет... хорошо!» дізнався, що цей заклад тісно співпрацює з дитячою міською лікарнею та розрахований на одночасну реабілітацію 150 дітей, 80 з яких можуть перебувати на цілодобовому лікуванні та реабілітації.
За час роботи Центру вже проліко­вано та реабілітовано 1950 дітей, з них дітей-інвалідів у 2006 році – 151, 2007 році – 252, в тому числі діти – інваліди з районів області.

Обласний Центр має широкі діагностичні можливості: енце­фа­ло­графія, рентгенографія, комп’ю­терне томографічне обстеження, електрокардіографія, спірографія, ультразвукове обстеження, реова­зо­гра­фія, працює клінічна та біологічні лабораторії.
На лікування та реабілітацію дітей витрачається щомісячно 3000 грн. (тільки медикаменти). Для комплексного лікування дітей використовуються фізіотерапевтичні процедури: лазеро­те­ра­пія, електротерапія, світлотера­пія, кварц, ультразвукотерапія.

А також діти отримують комплекси масажу.
foto
Для лікувально-реабілітаційної фізкультури використовуються тренажери, розташовані в спеціально обладнаному залі ЛФК. Діти сюди приходять не лише займатися на тренажерах, а й просто погратися. Використовується і рефлекторно – навантажувальний пристрій «Гравіс тат», призначений для корекції статистики рухів у хворих дітей на ДЦП, з неврологічними порушеннями опорно-рухового апарату і при наслідках черепно-мозкової травми. Ще в Центрі використовують для лікування ванни – «джакузі».
З дітьми, які мають вади розвитку мови, проводяться заняття за участю кваліфікованого лікаря-логопеда.
Також для реабілітації дітей використовуються обладнані сенсорні кімнати – це організоване особливим чином навколишнє середовище, що складається з великої кількості різного виду стимуляторів, які впливають на органи зору, слуху, нюху, тактильні та вестибулярні рецептори. Відвідавши цю кімнату, здається, що ти побував в іншому світі, де панує цілковита гармонія.
Завітали журналісти і до Насті Шкоди. Про трагедію, яка сталася 24 вересня 2005 року під час відкриття щорічного свята театрального мистецтва «Вересневi самоцвiти» на хуторі «Надiя», знають усі кіровоградці. На дівчинку – дев'ятикласницю, яка приїхала з класом на екскурсію із Знам’янки, звалився кам’яний стовп. За словами Насті, тоді вона отримала чотири переломи ребер, поранені легені й найстрашніше – компресійний перелом хребта.
foto
Де тільки не лікувалася Настя: і в Кіровоградській обласній лікарні, і у Київському реабілітаційному центрі для спинальних хворих, і в Інституті ортопедії й травматології міста Києва. Та коли вона потрапила в обласний Центр ранньої соціальної реабілітації дітей – інвалідів відчула, що їй стало набагато краще, і саме тут стояти на ногах їй вже під силу. Хоча дівчині пророчили, що вона ніколи не зможе цього зробити. А Настя таки змогла. Правда, ходити може лише за допомогою пароподіума, але вона вірить, що через деякий час ходити зможе і без нього.
Допомагають Насті друзі, знайомі й незнайомі добродійники з різних куточків Кіровоградської області, які з перших днів чим могли допомагали. Усім Настя надзвичайно вдячна. Допомагає їй і тітка Яна, саме вона знаходить їй путівки в санаторії. Нажаль, зараз з цим Насті дуже важко, адже вона неповнолітня, і їй важко потрапити в дорослий санаторій, в якому є всі необхідні для неї умови.
У вільний від процедур час дівчина робить картини з пластиліну. Виходить незвичайно і дуже гарно. Коли дивишся на її картини здалеку, здається, що вони ніби намальовані масляними фарбами. Ці малюнки вона дарує друзям і тим, хто хоч якось їй допоміг. Мріє Настя стати дизайнером.
Колектив Журналу «Все будет... хорошо!» бажає Насті, щоб її мрія здійснилися і, Насте, – повір, все буде добре! Ми тобі цього бажаємо!
Тетяна Рай

Номер журнала:

Разделы: