Социум

Проблема працевлаштування випуск­ників вищих навчальних закладів є актуальною сьогодні. Кожен вуз має свої шляхи її вирішення. Поділитися досвідом роботи у цьому напрямку погодився ректор Кіровоградського інституту розвитку людини «Україна» Олександр БАРНО.
– Ще рік тому ваш заклад освіти був філією Київського відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», а сьогодні – це самостійний вищий навчальний заклад (Інститут) IV рівня акредитації. Що у зв'язку із зміною назви змінилося у вашій діяльності?
– Так, у жовтні минулого року наш навчальний заклад змінив свій статус. Це, насамперед, дає нам автономію щодо вирішення багатьох важливих питань діяльності закладу.
У Кіровоградському інституті розвитку людини «Україна» студенти навчаються на чотирьох факультетах:

В Україні існує великий попит на послуги довгострокового житлового кредитування. Свідченням цього є тривале істотне зростання цін на нерухомість. Існує декілька видів довготривалого (іпотечного) кредитування. Основними є дота­цій­ні та банківські. Дотаційні – пільгове кредитування за рахунок коштів Державного та місцевого бюджетів з метою реалізації державних програм. Такі кредити надаються молодим сім’ям та молоді, військовослужбовцям, постраждалим від аварії на чорнобильській АЕC, державним службовцям. Банківські – кредитування на житлову нерухомість банківською установою. Незважаючи на поступове зниження відсоткових ставок та збільшення строків кредитування,

При отсутствии своевременной информации здоровье угасает, сила становится бессильной, а богатство – бесполезным.
Dr. Nona

Невероятно, но факт

В Москве прошла шестая международная научно-практическая конференция «Препараты Dr.Nona» в широкой медицинской практике», которая проходила под девизом «Невероятно, но очевидно».
Универсальность оздоровительного действия препаратов «Dr.Nona», как комплементарно с основным курсом оздоровления, так и при самостоятельном применении, при любых патологических состояниях.

Безмолвная суровость гор с давних пор была целью для многих. Многих, кто почувствовал обаяние природы, запахи вечности, и, попробовав это однажды, навсегда становился одержимым горами.
В декабре 2007 года в рамках проекта «Прапор України на вершинах світу» пятеро кировоградцев – Виктор Бугня, Вадим Подкопайлов, Дмитрий Чернецкий, Сергей Зарубин и руководитель группы Александр Щерба – за два дня осуществили восхождение на самую высокую точку Украины – гору Говерла (2061 метр над уровнем моря). По словам Сергея Зарубина, подъем на эту вершину, позволяющий с заоблачных высот увидеть красивейший уголок украинской земли, оставляет незабываемые впечатления, а прозрачный горный воздух, наполненный лесной свежестью, возвращает бодрость духа и радость жизни каждому, кто побывал в этих местах.

Трагічний випадок, дорожньо-транспортна пригода, тяжке захворювання чи вроджене каліцтво – усе це призводить до пошкодження тих чи інших функцій організму, певної втрати здоров'я, різних форм та видів інвалідності. Саме таким людям покликана допомогти Кіровоградська дільниця Полтавського казенного експе­ри­мен­тального протезно-орто­пе­дич­ного заводу, яка вже понад 50 років виготовляє для мешканців нашого краю різноманітну протезну продук­цію: ортопедичне взуття, швейно-­бан­даж­ні вироби, милиці, ціпки тощо.
– Наше підприємство, – розпо­ві­дає начальник дільниці Юрій Пальчиков, обслуговує сьогодні майже 6 тисяч інвалідів. Гордістю трудового колективу є його люди. Сьогодні на підприємстві працює 30 осіб. Усі вони – кваліфіковані фахівці, які завжди готові надати потрібну допомогу, підбадьорити добрим словом людей, які змушені були пережити нещастя. Серед них – лікар Олександр Кодема, медичні працівники Людмила Цюцюпа і Людмила Шведенко, слюсар-протезист Юрій Сєдих, взуттєвики Тамара Поліщук, Євдокія Синявська та інші.

Олексій Хамра,
президент ТО «ТОРО»

У грудні минулого року творче об’єднання «Технології оптимального розвитку особистості» підбило підсумки конкурсу міні – проектів громадянського представництва, що реалізовувалися на Кіровоградщині за фінансової підтримки Фонду імені Стефана Баторія. Нагадаємо, що незалежна грантова комісія, до складу якої входили по два представники від влади і бізнесу та три представники від громадськості, підтримала вісім найцікавіших проектів, поданих до ТО «ТОРО», та передбачила на їх втілення 17360 гривень. Максимальний розмір гранту, що було надано в рамках конкурсу, складав 2564 гривні. Ці кошти не використовувалися на заробітну плату, придбання оргтехніки, медикаментів, оплату навчання та стажування. Проекти, що носили соціальну спрямованість, виконувалися впродовж трьох місяців у Кіровограді і трьох районах області.
Показово, що виконавцями проектів для їх реалізації було додатково залучено понад 20 тисяч гривень, а кількість людей, які безпосередньо були залучені у проекти, складала більше тисячі осіб.
Так у проекті «Мистецтво проти наркотиків та СНІДу» взяли участь 432 особи, близька 30 з них стали авторами малюнків на тему ВІЛ/СНІД. Завдяки проекту «Професійна орієнтація: путівка у життя» вперше у регіоні було запроваджено практику спільного вирішення органами влади, громадськістю та бізнес – організаціями соціальних проблем дітей із інтернатних установ щодо їх працевлаштування. Учні 9-11 класів місцевої школи - інтернату отримали базову підготовку з методики пошуку роботи та практичні комунікаційні навички ведення співбесід із потенційними роботодавцями. За словами президента ТО «ТОРО» Олексія Хмари, кожен проект – переможець є дуже цікавим і унікальним в своєму роді.

На справжньому весіллі має бути весело, гамірно та ситно. Сучасні наречена та наречений різко відрізняються від своїх пращурів. Зараз існує багато забобонів та різноманітних дрібничок, на які звертають увагу молоді.
Ви зробили важливий, серйозний крок в своєму житті – вирішили одружитися. Гарбуза кохана не винесла, сватання пройшло добре, з батьками гарні стосунки. Все вже готово, залишилося лише хвилювання. Наречений приїхав за молодою, а віддавати її просто так ніхто не хоче. Вимагають викуп. Це і є перша частина весілля. Саме тут перевіряється вміння та хитрощі нареченого та свідка. Скільки грошенят вони залишать, як домовляться – це вже їх справа. Якщо не вистачить кмітливості, то й отримають не гарну наречену, а стару бабу. Кому що на роду написано. Якщо ж в молодого вистачить клепки і він все ж таки сторгується, то, завітавши до оселі коханої, потрібно не забути почепити один одному букетики. Бажано зліва, ближче до серця. Надалі вони збережуться і увійдуть до сімейних реліквій. Туди ж ввійдуть і два рушники. Один – той з яким вас батьки зустрічатимуть хлібом-сіллю, інший – коли ви вперше станете, як сімейна пара.
Всі дівчата хочуть собі принца на білому коні. А це все дуже просто організувати. Можна запросто найняти екіпаж з парою гарних коней і приїхати за нареченою. Дійство буде незабутнім. Уявіть, як оригінально ви під’їдете до місця розпису, проїдетесь по визначних місцях Кіровограда.
Обов’язковим атрибутом наре­че­ної, як всім відомо, має бути весільна сукня та фата. Дуже важливо, щоб в цей день вони залишилися цілими. Адже, існує повір’я: якщо порветься край сукні, а тим паче фата, то життя у молодих не складеться.
Коли ставатимете на весільний рушник, зверніть увагу, хто це зробить першим. Адже давно відомо, хто перший стане, той головою сім’ї буде. Те ж саме стосується і відламаного каравая. В кого більший шмат, той і голова.
Погомоніли, повеселилися, випили одну чарку горілки, другу, і не помітив наречений, як